Бальний сезон у Відні починається 11 листопада і триває до вівторка “фашинга” (сезон австрійських карнавалів і маскарадів). Але найцікавіші з усіх балів проходять у січні-лютому. Перший найбільший бал за традицією відбувається в новорічну ніч в Хофбурзі – зимовій резиденції імператорської династії Габсбургів (зараз – офіційна резиденція президента Австрії). З листопада до лютого у Відні можна відвідати близько 300 балів. Це можуть бути бали різних професій (“Бал поліцейських”, “Бал мисливців”, “Бал cлужбовців”, “Бал квітів”), а також великі бали різних державних і культурних організацій ( “Бал Віденської філармонії”).
І що, як не Віденський вальс – всім відомий танець – невід’ємно асоціюється з балами.
Віденський вальс – повільний тридольний танець. Цікаво, що походить елегантний вальс від народних танців, що танцювали на території Баварії та Австрії. Перша згадка слова “вальс” (від “вальсувати” – повертатися, простягатися), уявіть собі, датується аж 1750 роком! У рукописному словнику “Vocabula Austriaca” австрійського мовознавця Йоганна Поповича зустрічаємо пояснення слова “вальсування” як “вид народного німецького танцю”.
У 1786 році вальс вперше станцювали на сцені в опері „Una cosa rara“ Вінсента Мартіна. А до того вальс страшенно критикували – танець аморальний, занадто швидкий, може призводити до перегрівання та навіть хвороб. Добре, що наприкінці 18 століття змінилися звичаї, і вальс пішов в маси.
Майже через півстоліття, у 1811 p., світ вперше почув про віденський вальс. Саме австрійська столиця вилеліяла цей вид танцю, який відобразив настрої та світське життя Відня першої половини 19 століття. Якщо вам нічого не говорять імена Anton Eberl, Carl Ditters von Dittersdorf, Anton Diabelli та Michael Pamer, не полінуйтся скористатися пошуком – і матимете вигляд знавця розмовляючи на балу про „батьків“ віденського вальсу.
Віденський вальс був важливою соціальною подією на Віденському Конгресі у 1814-1815 році – конференції послів великих держав Європи, очолюванoї австрійським дипломатом Клементом фон Меттерніхом. А була ця зустріч не що інше, як зібрання „великих світу того часу“ для відновлення монархій, що були розгромленi після Великої французької революції. За однією з версій, віденський вальс набув популярності у світі завдяки конгресу. Аби послам не було нудно, їх вчили танцювати вальс. А коли вони повернулися в свої краї, то демонстрували кроки та розповідали про вальс, який родом з Відня.
У 1820-х роках відбувається революція у вальсі: танцювальна мелодія віддаляється від акомпанементу, стиль мелодії та сам стиль танцю удосконалюються та набувають вишуканості. Йозеф Ланнер та Йоганн Штраус (батько і син) компонують вальсові мелодії, які стають знаними та впізнаними в усьому світі. З того часу неодноразово змінювалися стилістика та технікa танцю, однак уже майже 300 років люди на всіх континентах продовжують кружляти по паркету під вишукані мелодії вальсу.